Можна скласти заповіт на користь дитини або скласти договір дарування.

Обидва варіанти досить широко використовуються в нашій державі. Важливо розуміти, що заповіт – не єдиний вихід із ситуації, адже діти – повноцінні громадяни суспільства і можуть точно також володіти майном, як і дорослі, з тією лише різницею, що власність дітей вимагає додаткової опіки і контролю з боку батьків.

Слід знати деякі правові особливості, пов’язані з віковою градацією дітей. Так, згідноіззаконодавствомУкраїни, дитиноювважаєтьсялюдина, яка не досягла 18-річного віку. У своючергу, до 14 роківдитинавважаєтьсямалолітньою, а з 14 до 18 – неповнолітньою. Цей поділмає принципову різницю і відрізняє їх один від одного об’єм прав і обов’язків.

У чому ж полягаютьвідмінності? Якщоговорити про малолітнюдитину, то вона можевчинятидрібні побутові покупки невисокої вартості, відповідніїїрозвитку і такі, щозадовольняютьщоденніїї потреби.

Як дивно б це не звучало, але, найчастіше, батьки неповнолітньої дитини повинні спочатку отримати схвальне рішення на свою ж згоду від органу опіки та піклування, адже ця установа бере участь практично в усіх відношеннях, пов’язаних з передачею майна дітям, основним видом діяльності якого є захист прав і інтересів кожної дитини, в тому числі захист від недобросовісних батьків. Особливо важливим моментом є отримання дозволувід даного органу, без якого неможливо здійснити ряд серйозних угод наім’ядитини, наприклад: укласти договори, щовимагають нотаріального засвідченняабо державної реєстрації; договору щодо поділуабо обміну житлового будинку, квартири; надання письмових зобов’язань відімені дитини; відмова від її майнових прав та інше.

Будь-яке відчуження нерухомості дитини може бути здійсненолише з урахуванням гарантування збереженняїї права на житло. Гарантією може бути, наприклад, переоформлення на дитину права власності іншої еквівалентної по пропорційності нерухомості, або ж, як варіант, укладання попереднього договору про купівлю нерухомості на дитину, і надання цього документа в орган опіки та піклування, як доказ про збереженняїї прав.

Але лише подача заяви для отриманняд озволу не гарантує позитивний результат подій, оскільки орган опіки та піклування має право відмовити в разі, якщо:

батько позбавлений батьківських прав судом, або не позбавлений, але компетентним органом прийнято рішення про відібрання дитини;

до суду подано позов про позбавлення батьківських прав (т.б. навіть у випадку, коли рішенняще не прийнято, а лише розглядається);

один з батьків повідомив про себе неправдиві відомості;

один з батьків вважає недоцільним давати свою згоду на укладення договору нерухомості дитини;

вчинення правочину може зменшити існуючі майнові права дитиниабо ж порушитиохоронювані законом інтереси.

Звичайно ж, дарування не має на увазіпід собою передачу чогосьнатомість. Не можнапередбачити в договорідарування, що, наприклад, квартира дарується в обмін на що-небудьабо ж подарунокзобов’язуєвчинити на користьдарувальникабудь-якідії.

Вдоговірможуть бути внесенідеякіумови, такі як заборона на продаж, обмін, поділ та інші обтяження подарунка на певний термін. Наприклад, батько може подарувати будинок своєму малолітньому синові, але за умовами договору дарування заборонити продавати цей будинок до настання певного віку або післязакінчення визначеного в договорі терміну.

За замовчуванням, майном дитини керують його батьки, які зобов’язані забезпечувати його схоронність і використання виключно в інтересах дитини. Якщо між батьками не укладено спеціального договору, що розподіляє їхо бов’язки з управління, то вважається, що вони роблятьцеспільно.

Якщо Ви потребуєте додаткових роз’яснень з цього або інших правових питань, пропонуємо звернутись  до Бюро безоплатної правової допомоги за адресою: м. Первомайський, м – н ½, буд. 56.  Телефон для довідок (05748) 3-31-21;  0999- 221-881.