У XIII-XV сторіччях територія сучасної Первомайщини входила до складу так званого «Дикого поля».
Тутешні землі були спустошені частими навалами татарських кочівників. Під час царювання Івана Грозного на варті по Сіверському Дінцю та до ріки Береки були створені станичні та сторожові служби для нагляду за степом. Для цього на узвишшях встановлювалися дерев'яні сигнальні вежі з багаттям, але недоліком була відсутність інформації про чисельність супротивника.
Після 1571 року на вірогідних шляхах навал татарських орд були споруджені пагорби на відстані 5-6 км., розраховані на швидкісне пересування вершників. Ці пагорби добре збереглися по трасі від Олексіївки на Шебелинку, через Балаклею на Ізюм.
З XVI століття «Дике поле» стало поступово освоюватися та заселятися переселенцями з Право- та Лівобережної України. Ці багаті дичиною та рибою місця вабили сміливих та відважних людей, які обирали собі отамана та в літній час займалися полюванням, рибною ловлею та пасіками, а у зимовий час вертались додому. Такий промисел із шаблею на боку та рушницею за плечима називався «козакуванням», а люди — козаками. Вони пристосувалися до степових умов, добре знали татарські шляхи, були найкращим військом для оборони «Дикого поля».
Так утворилися Слобідські козацькі полки – військове козацьке формування у XVII-XVIII століттях. Окрім військової справи, козаки були добрими ремісниками та будівельниками, що стало в нагоді під час будівництва Олексіївської фортеці, яка й в наш час приваблює туристів та мандрівників!
#fortfamilyfest #фестиваль #козаки
Переглядів: 1979
Дата публікації: 11:01 11.08.2021