Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу на те, що у зв’язку із запровадженням на території міста Харкова та області з 12 квітня 2021 року обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом  SARS-CoV-2,  ЦОП працюють з деякими обмеженнями.

Прийом платників у ЦОП здійснюється за попереднім записом на конкретну годину прийому (за телефоном, через електронну скриньку) виключно для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності з дотриманням усіх санітарних норм та заходів для профілактики, запобігання поширення та мінімізації інфікування коронавірусом платників та працівників.

Номери телефонів за якими платники можуть записатися на прийом в ЦОП або отримати необхідну інформацію, розміщені за посиланням: https://kh.tax.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/448174.html та на вхідних групах в ЦОП.

Прийом усієї кореспонденції, у тому числі заяв на отримання послуг, здійснюється через скриньки, встановлені в ЦОП, через режим листування в Електронному кабінеті у форматі pdf  або поштою.

ВАЖЛИВО: якщо ви маєте симптоми ГРВІ (підвищена температура тіла, кашель, утруднене дихання тощо) або нещодавно контактували з хворими на COVID-19, просимо вас залишитися вдома та утриматися від відвідування ЦОП!

Перепрошуємо за незручності та дякуємо за розуміння.

 

ФОПи зможуть заповнювати декларації та сплачувати податки через сервіс "Дія"

В застосунку «Дія» в розділі «Мої податки» для громадян скоро будуть доступними сплата податків та подання декларацій для ФОП на спрощеній системі оподаткування, довідка про отримані доходи та сплачені податки, відображення даних про платника податків і стан його розрахунків з бюджетом.

Процеси заповнення декларацій у Дії буде максимально автоматизовано. Система заповнюватиме за користувача всі поля так, що йому треба буде відповісти лише на 4 запитання. До прикладу, сьогоднішня декларація — це 2 сторінки з більш ніж 30 полями.

Також через Дію платники отримуватимуть сповіщення про граничні строки оплати, наявність податкових зобов’язань або заборгованості. Це допоможе уникнути штрафів та зекономить кошти підприємців.

За згодою користувача Дія робитиме запит до банку або банків (якщо ФОП має відкриті рахунки в кількох), і відображатиме загальну суму надходжень за обраний звітний період з ФОП-рахунку або рахунків.

 

Змінено форми податкової звітності, що подається податковими агентами

Податкові агенти вперше подають Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за новими формами (далі – Розрахунок).

Серед інших змін запроваджено новий реквізит «Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад» (далі – Кодифікатор).

Відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, зазначений реквізит заповнюється в рядку 032 Розрахунку, де зазначається код Кодифікатора за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ.

Водночас заповнення коду Кодифікатора також передбачено в додатку 4ДФ до Розрахунку «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору».

Отже у разі, якщо юридична особа виступає у якості податкового агента за відокремлений підрозділ не уповноважений сплачувати податок, така юридична особа стає на облік як платник податку за неосновним місцем обліку та заповнює окремий Розрахунок за такий підрозділ із зазначенням коду Кодифікатора, який відповідає місцезнаходженню такого підрозділу.

 

Урядом буде змінено порядок реєстрації податкових накладних

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що Урядом буде змінено  порядок реєстрації податкових накладних.

На засідання Уряду від 21.04.2021 року винесено на розгляд проект постанови "Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних". Розробник змін – Мінфін.

Даний документ передбачає зміни в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН), серед яких:

- уточнення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в ЄРПН для визначення операційного дня. Буде враховано граничні терміни реєстрації для зведених податкових накладних/розрахунку коригувань, складених по операціях, визначених п. 198.5 и п. 199.1 ПКУ;

- заміна поняття "електронний цифровий підпис" на поняття "кваліфікований електронний підпис" (КЕП). Уточнюється, що розрахунок коригування, який підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймуть в ЕРПН з накладенням постачальником (продавцем) КЕП;

– скориговано порядок внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке вступило в законну силу.

Зміни вступлять в силу з дня їх опублікування.

 

Реєстрацію платника ПДВ анульовано: чи можна подати уточнюючий розрахунок за попередній період?

Обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ, оскільки:

- податкова декларація (розрахунок, звіт) – це, зокрема, документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання (п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу).

- якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Отже, оскільки суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.

 

До уваги платників земельного податку!

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Норми встановлені частиною другою ст. 20 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина третя ст. 23 Закону № 1378).

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами і доповненнями (далі – Декларація).

Нормами п. 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що при поданні першої Декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

При цьому норми ПКУ не обумовлюють обов’язкового подання оригіналу витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки разом з поданням податкової декларації з плати за землю.

Отже, при поданні першої Декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею, за вибором платника земельного податку, може бути подано як оригінал витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, так і його копія (надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі).

 

Для громадян про пільги із земельного податку

Відповідно до пункту 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку (з числа фізичних осіб) звільняються:

- особи з інвалідністю І і ІІ груп;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

-          фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

-          для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

-          для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

-          для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

-          для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

-          для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує зазначені межі граничних норм, така особа до 1 травя поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду  використання, заяви про застосування пільги після 1 травня, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового періоду.

 

Земельні ділянки, за які треба платити юридичній особі-платнику єдиного податку земельний податок

Відповідно до п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 ПКУ об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Згідно з ч.1 ст. 22 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (частина друга ст. 22 ЗКУ).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. «б» частини третьої ст. 22 ЗКУ).

Частинами другою та четвертою ст. 59 ЗКУ, зокрема, визначено, що юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.

Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах.

 

РРО і спрощенці: бути чи не бути?

Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

У випадку перевищення граничного обсягу доходу 1 млн грн, встановленого для платників єдиного податку у 2020 році, відповідно до Податкового кодексу України, обов’язок застосування РРО виникає з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах.

З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

При перевищенні платником єдиного податку другої-четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Згідно із п. 1 ст. 17 Закону №265, за порушення вимог цього Закону №265 до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб'єкта господарювання:

- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Проте, відповідно до п. 11 Прикінцевих положень Закону №265 тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 Закону №265, застосовуються в таких розмірах:

10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

 

Адміністративна відповідальність при порушенні законодавства з РРО

Згідно з п. 111.1 ст. 111 ПКУ, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності як, зокрема, фінансова, адміністративна.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон 265, який є спеціальним законом. Дія Закону №265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено розд. II Закону №265.

При цьому, розд. V Закону №265 передбачена відповідальність за порушення вимог Закону № 265. Так, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) або розрахункових книжок (далі – РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання, до суб’єктів господарювання застосовується відповідальність у вигляді фінансових санкцій у розмірах, визначених п. 1 ст. 17 Закону №265.

Разом з цим, ст. 26 Закону №265 передбачено, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді) (частина перша ст. 38 КУпАП).

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 1551 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.

Отже, у разі застосування контролюючим органом до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону №265, особи, які здійснюють розрахункові операції і посадові особи такого суб’єкта господарювання притягуються до адміністративної відповідальності, згідно з ст. 1551 КУпАП.

 

Фактична перевірка – візит без попередження

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Така перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

 

Механізми врегулювання податкового боргу для фізичних осіб – підприємців

Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072, який набрав чинності 10 грудня 2020 року, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено, зокрема, п. 1 прим. 2.

Відповідно до п. 1 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6800 грн., може бути врегульований у такому порядку.

Сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 01 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного п. 1 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ строку штрафні санкції і пеня, передбачені ПКУ, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.

У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного п. 1 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.

При наданні відстрочення згідно з п. 1 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ норми ст. 100 «Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків» ПКУ не застосовуються.

У разі виникнення питань щодо врегулювання податкового боргу довідкову інформацію можна отримати в Центрах обслуговування платників, що діють при ДПІ ГУ ДПС області.

 

Чи треба підприємцям – платникам єдиного податку першої-третьої груп зберігати первинні документи

Законом України від 14 липня 2020 року №786, внесені зміни до п. 296.1 ст. 296 ПКУ .

Так, з 01 січня 2021 року згідно з п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ), ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 №728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте, зміни запроваджені з 01.01.2021 Законом №786 щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)) не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п. п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

Крім того, при заповненні податкової декларації за звітний період – 2020 рік платниками єдиного податку використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат (далі – Книги), які велися до 01.01.2021, показники яких повинні бути підтверджені первинними документами.

Отже, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань по податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи (в тому числі Книги) зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а у разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, які зберігалися в органі ДПС, в установленому законодавством порядку передаються органом ДПС до архіву.

За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Слід зазначити, що згідно з п. 297.3 ст. 297 ПКУ платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені ст. 125 прим. 1 ПКУ, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

 

Про термін подання платниками єдиного податку третьої групи податкової декларації та строк сплати єдиного податку

Платники єдиного податку третьої групи подають до податкової інспекції податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

Єлектронний документообіг: Який термін та порядок отримання першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів

Термін та порядок отримання автором електронного документа першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів в електронному вигляді передбачено Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами.

Перша квитанція надсилається автору протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком, формується друга квитанція.

Детальніше, на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України, категорія питання 129.

 

Деклараційна кампанія 2021 завершується

Кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року, завершується. Граничний строк подання декларації про майновий стан і доходи – 30.04.2021.

Щороку подавати декларацію про майновий стан і доходи (декларація) за минулий рік – це конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України).

За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.

Зразки заповнення податкової декларації можливо переглянути на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2021/zrazki-zapovnennya-podatkovoi-deklaratsii/

 Додаткові матеріали

 ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ про майновий стан і доходи (громадяни) (Завантажити)

ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ про майновий стан і доходи (податкова знижка) (Завантажити)

ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ про майновий стан і доходи (незалежна професійна діяльність) (Завантажити)

ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ про майновий стан і доходи (підприємець) (Завантажити)

Додаток Ф1 до податкової декларації про майновий стан і доходи (інвестиційний прибуток) (Завантажити)

Додаток Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи (незалежна професійна діяльність) (Завантажити)

Додаток Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи (підприємець) (Завантажити)

Додаток Ф3 Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з використанням права на податкову знижку (Завантажити)

 

Деклараційна кампанія 2021: надаєте нерухомість в оренду – задекларуйте дохід

До 1 травня 2021 року триває деклараційна кампанія 2021. Фізичні особи, які надають нерухомість в оренду і отримують дохід, зобов’язані сплачувати податки. Так, кожен громадянин, який не є самозайнятою особою і надає в довгострокову (або подобову) оренду нерухоме майно, зокрема квартиру, будинок чи кімнату, має подати податкову річну декларацію про майновий стан і доходи та сплатити з отриманого доходу податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 18 % та 1,5 % військового збору.

Під час нарахування доходу фізичній особі від надання нею в оренду об’єктів нерухомості, необхідно враховувати розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, який має бути не меншим, ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Якщо договір оренди об'єктів нерухомості посвідчувався нотаріально, нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця.

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Суб'єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелтери), зобов'язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку.

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації ріелтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

 

Надаєте репетиторські послуги – задекларуйте доходи!

Одним з видів доходу, який підлягає декларуванню, є плата за репетиторські послуги. Викладачі або вчителі, які надають репетиторські послуги і при цьому не зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності, зобов`язані задекларувати свої доходи за 2020 рік і сплатити податок.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, якщо викладач-репетитор не є фізичною особою – підприємцем, але постійно надає репетиторські послуги фізичним особам, то він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Отриманий дохід від репетиторства оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотки.

Громадяни, які надають такі послуги, повинні звернутися до податкових органів за місцем їхньої реєстрації та подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік до 1 травня поточного року.

Звертаємо увагу, що можна подати декларацію, не відвідуючи податкові органи, а скористатися податковими сервісами, зокрема Електронним кабінетом, попередньо отримавши кваліфікований електронний підпис.

 

Право на податкову знижку для внутрішньо переміщених осіб

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що до податкової знижки дозволено включати суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

При цьому, платник податку має право скористатися податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім'ї першого ступеня споріднення:

-         не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

-         не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Тобто внутрішньо переміщена особа, яка має офіційну заробітну плату та офіційно винаймає житло, має право скористатися правом на податкову знижку (при дотриманні вищезазначених умов) за 2020 рік, подавши податкову декларацію про майновий стан і доходи до кінця цього року.

Надати декларацію можна, зокрема, через «Електронний кабінет платника».

Економте свій час та бережіть здоров’я – користуйтеся електронними послугами від ДПС України.