Начальник податкової служби області Артем Єфремов повідомив, що за січень-лютий поточного року платниками податків сплачено до місцевих бюджетів Харківщини 3404,5 млн грн, що на 499,1 млн грн (або на 17,2%)  більше минулорічних надходжень. Індикативний показник ДПС України виконано на 108,0%, додатково  отримано 253,3 млн гривень.

Основним джерелом надходження до місцевого бюджету є податок на доходи фізичних осіб. За січень-лютий 2021 року фактично надійшло 1829,4 млн грн цього податку.

 Також, до місцевих бюджетів області з початку року надійшло:

 - єдиного податку – 838,8 млн грн;

 - земельного податку та орендної плати – 357,7 млн грн;

- акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – 81,6 млн грн;

 - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 80,9 млн грн;

 - плати за ліцензії – 11,3 млн грн;

 - транспортного податку - 3,9 млн грн;

 - інші.

Податківці зазначають, що розвиток регіону залежить від своєчасних та у повному обсязі сплачених податків до місцевих бюджетів.

За два місяці 2021 року кількість користувачів сервісу «InfoTAX» зросла до 26 тисяч

Електронний сервіс «InfoTAX» продовжує знаходити нових прихильників серед користувачів. Так, протягом січня-лютого 2021 року цим сервісом користувалися до 26 тисяч платників.

Як свідчить аналіз, кількість користувачів зростає в середньому щомісяця на 6 тис. осіб, які обирають такий мобільний вид спілкування з податковою службою.

За допомогою «InfoTAX» можна отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом, реєстраційні та облікові дані, результати обробки документів, виникнення податкового боргу, строки подання звітності та сплати податків, інформацію СЕА ПДВ тощо.

Загалом до послуг користувачів «InfoTAX» близько 20 сервісів.

Нагадаємо, що електронний сервіс «InfoTAX» запрацював з листопада 2020 року. Він надає можливість через месенджери Telegram та Viber отримувати актуальну та необхідну податкову інформацію.

На 1 січня 2021 року до цього сервісу було  під’єднано понад 12 тис. користувачів.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Зверніть увагу на нові правила заповнення при переказі коштів на єдиний рахунок

 26 лютого 2021 року платники мають заповнювати усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу» при переказі коштів на єдиний рахунок

Такі вимоги встановлено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847.

14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу» розділені між собою знаком «;», а останнє з 14 полів завжди містить знак «#».

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів.

ДПС України повідомляє, що наразі в реєстрі платників, які використовують єдиний рахунок – 1650 платників: 595 юридичних осіб та 1055 фізичних. Через єдиний рахунок сплачено понад 50 млн гривень.

 

Отримати інформацію про доходи – просто та швидко

Для спрощення та зручності спілкування громадян з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, банками, іншими установами та організаціями ДПС запроваджено новий е-сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчених кваліфікованою електронною печаткою ДПС».

Для отримання відомостей про доходи не потрібно звертатись до органів ДПС. Достатньо за допомогою засобів Електронного кабінету ( https://cabinet.tax.gov.ua) подати запит та отримати відповідь «Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків», засвідчену кваліфікованою електронною печаткою ДПС.

Електронний документ, засвідчений  кваліфікованою електронною печаткою ДПС, є аналогом документа, виданого контролюючим органом у паперовій формі.

 

Як правильно зазначати у декларації "Доходи , у тому числі подарунки"

До уваги суб’єктів декларування – працівників Головного управління ДПС у Харківській області!

Управління з питань запобігання та виявлення корупції пропонує розібратися у тому, які найпоширеніші доходи зазначати у 11 розділі декларації “Доходи, у тому числі подарунки”?

- заробітну плату, отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом;

- гонорари та інші виплати згідно з цивільноправовими правочинами;

- дохід від підприємницької, або незалежної професійної діяльності;

- дохід від надання рухомого та нерухомого майна в оренду;

- відсотки, наприклад від депозиту, в тому числі “кешбек”;

- дивіденди;

- роялті;

- страхові виплати, наприклад, внаслідок ДТП;

- виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора;

- пенсію;

- спадщину;

- доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав;

- подарунки (у грошовій та негрошовій формі);

- інші доходи.

Усі доходи зазначаються “брудними”, тобто включно з податками та зборами. Наприклад, відомості про заробітну плату зазначаються про нараховану, але не виплачену.

Дохід декларується від 1 гривні. Винятком є доходи у вигляді подарунків. Подарунки у формі грошових коштів зазначаються в декларації, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) сукупно протягом 2020 року, перевищує 10 510 гривень.

Звертаємо увагу, що позика та кредит у розділі 11 декларації “Доходи,
у тому числі подарунки” НЕ зазначаються.

Нагадуємо, що з оновленими роз’ясненнями НАЗК можливо ознайомитися
за посиланням: https://bit.ly/37DDtmp.

 

Що слід знати єдинникам про застосування реєстраторів розрахункових операцій

З 1 січня 2021 року РРО/програмні РРО повинні застосовувати підприємці-платники єдиного податку другої - четвертої груп, які реалізують:

-  технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту,

-  ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

-  лікарські засоби та вироби медичного призначення;

-  надають платні послуги у сфері охорони здоров’я;

при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (тобто обсяг річного доходу, при перевищенні якого РРО застосовується незалежно від виду діяльності, становитиме 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року - такий граничний розмір у 2021 році складе 1 млн 320 тис грн).

З 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати всі фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку (крім ФОП-платників єдиного податку першої групи).

Нагадаємо, що до 01.01.2021 року РРО/ програмні РРО повинні застосовувати підприємці - платники єдиного податку другої - четвертої груп у разі:

- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 млн. грн.;

-  здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

 

Приватний підприємець – платник єдиного податку має право не застосовувати РРО. Який документ він повинен надати на вимогу покупців за продані товари?

Відповідно до ст. 9 Закону № 265 РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які відносяться відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Разом з тим, п. 15 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями.

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати РРО та/або ПРРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

 

Використання РРО. Чи зобов’язані підприємці друкувати контрольні стрічки або створювати їх в електронному вигляді та який термін зберігання контрольних стрічок?

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що контрольна стрічка – це:

копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;

 електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек хешу попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека та зберігаються в електронній формі програмним РРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057.

Відповідно до п. 10 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:

на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) – протягом трьох років;
на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн відповідно до Закону № 265 – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Статтею 13 Закону № 265 передбачено, що вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в РРО та модемів для передачі даних, а також у ПРРО встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, згідно з технологією, розробленою Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством.

У разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 5 ст. 17 Закону № 265).

 

До уваги платників ПДВ!

25 лютого 2021 року набрав чинності Закон №1115, згідно з яким за ставкою ПДВ у розмірі 14 відсотків оподатковуватимуться операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102; 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002,1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91 (далі – операції з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції), крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у пункті 197.18 статті 197 ПКУ).

Положення норм Закону №1115 застосовується до податкових періодів, починаючи з березня 2021 року. Таким чином, починаючи з 01 березня 2021 року операції з сільськогосподарською продукцією оподатковуватимуться ПДВ за ставкою 14 відсотків.

З метою реалізації норм ПКУ (враховуючи внесені Законом №1115 зміни) і забезпечення можливості платникам податку виконання їх податкового обов’язку, визначеного підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Кодексу, зокрема у частині подання останніми документів (у тому числі податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних), пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ДПС розроблено проєкт нових форм податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, які містять рядки та графи, призначені для відображення інформації щодо здійснюваних платниками податку операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, що підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою у розмірі 14 відсотків.

До набрання чинності новими формами податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, що міститимуть відповідні графи та показники для відображення операцій з постачання товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону №1115), які, починаючи з 01 березня 2021 року, підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою ПДВ у розмірі 14 відс., податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної платниками податку не можуть бути складені та, відповідно, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Після набрання чинності норм відповідного наказу Міністерства фінансів України, яким буде затверджено вказані форми податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платникам буде забезпечено можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, зокрема, в період з 01.03.2021 по дату впровадження нової форми вказаних документів.

Принагідно інформуємо, що згідно з пунктом 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, у тому числі за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Про це йдеться у листі ДПС України від 01.03.2021 №52587/7/99-00-21-03-02-07 за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/75171.html.

 

У звітному році використання автомобіля досягає 5 років: як сплачувати транспортний податок

Згідно із п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. ХІІ ПКУ платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п. п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 1 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

 

На допомогу юрособі при виправленні помилок у звітності з єдиного податку третьої групи

Відповідно до абзацу першого п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Згідно з абзацом першим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Абзацом четвертим п. 50.1 ПКУ встановлено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 відс. від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – податкова декларація).

Якщо юридична особа – платник єдиного податку третьої групи здійснює виправлення самостійно виявлених помилок шляхом подання уточнюючого розрахунку, така юридична особа має надати податкову декларацію з відповідною позначкою «Уточнююча» у рядку 1 розд. І «Загальні відомості» (далі – розд. І) податкової декларації.

Уточнюючі податкові декларації подаються окремо за кожний податковий (звітний) період, що уточнюється.

У рядку 3 розд. І податковий (звітний) період, за який уточнюється декларація – ставиться відмітка в одній із клітинок: І квартал, півріччя, три квартали або рік та проставляється рік.

В розділах ІІ «Дохід, що підлягає оподаткуванню» (далі – розд. ІІ) та ІІІ «Розрахунок податкових зобов’язань з єдиного податку» (далі – розд. ІІІ) уточнюючої податкової декларації зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень наростаючим підсумком.

У рядках 11-17 розд. ІV «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» (далі – розд. ІV) уточнюючої податкової декларації зазначається сума уточнень податкових зобов’язань, яка розраховується шляхом порівняння показників уточнюючої податкової декларації та податкової декларації, яка уточнюється, а також сума нарахованого штрафу та пені, зокрема:

- у рядку 11 – сума податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється (рядок 10 податкової декларації, що уточнюється) ;

- у рядку 12 – уточнена сума податкових зобов’язань за податковий (звітний) період, у якому виявлена помилка;

- у рядку 13 – сума єдиного податку (недоплата), яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 12 – рядок 11 декларації, якщо рядок 12 > рядка 11);

- у рядку 14 – сума податку, яка зменшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (зазначається тільки позитивне значення: рядок 11 – рядок 12 декларації, якщо рядок 11 > рядка 12);

- у рядку 15 – сума штрафу в розмірі 3 % суми недоплати (рядок 13 х 3%);

- рядок 16 – в уточнюючій декларації не заповнюється;

- у рядку 17 – сума пені самостійно нарахована відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу третього п. 129.4 ст. 129 ПКУ.

Звертаємо увагу, якщо помилки, зроблені в розд. ІІ та розд. ІІІ податкової декларації, не призвели до заниження податкового зобов’язання за податковий (звітний) календарний квартал (рядок 10 податкової декларації заповнено вірно), то в уточнюючій податковій декларації у розд. ІV заповнюються показники рядків 11 та 12, а рядки 13-17 прокреслюються.

 

Як відображаються щомісячні авансові внески в податковій декларації фізичної особи-підприємця - платника єдиного податку І і ІІ груп?

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Нарахування авансових внесків для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).

Згідно з абзацами першим – другим п. 295.1 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп в податковій декларації платника єдиного податку відображають нараховані до сплати щомісячні авансові внески, незалежно від здійснення ними фактичної сплати єдиного податку у вигляді авансового внеску за податковий (звітний) період.

 

Про включення організацій до Реєстру неприбуткових

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою КМУ від 13 липня 2016 року №440 (далі – Порядок №440).

Згідно з п. 11 Порядку №440 Реєстр неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) включає ідентифікаційні та реєстраційні відомості про неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація), зокрема: код згідно код згідно з ЄДРПОУ; найменування неприбуткової організації; дату включення неприбуткової організації до Реєстру, починаючи з якої визначається строк безперервної реєстрації неприбуткової організації; ознаку неприбутковості; дату присвоєння ознаки неприбутковості або її зміни; дату та номер рішення про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру або зміну ознаки неприбутковості; дату скасування ознаки неприбутковості; дату та номер рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру; найменування та ідентифікаційний код контролюючого органу.

Пунктом 13 Порядку №440 встановлено, що контролюючий орган за результатами моніторингу відомостей, що містяться в Реєстрі, а також відомостей щодо найменування неприбуткової організації, інших відомостей, зазначених у реєстраційній заяві, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо неприбуткових організацій, вносить відповідні зміни до ідентифікаційних та реєстраційних відомостей про неприбуткову організацію, що містяться в Реєстрі. У разі встановлення підстав для зміни ознаки неприбутковості контролюючий орган вносить відповідні записи (зміни) до Реєстру.

Відповідно до п. 14 Порядку №440 у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до пункту 6 Порядку №440. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 10 календарних днів з моменту виникнення зазначених у цьому пункті обставин.

Отже, неприбуткова організація має подати за основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою №1-РН з позначкою «зміни» у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону).

Інформація про зміну місцезнаходження неприбуткової організації, яка пов’язана зі зміною адміністративного району, або про зміну керівника такої організації оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора.

 

Податкові повідомлення-рішення з плати за землю: підстави для скасування

Податкові повідомлення-рішення з плати за землю, надіслані (вручені) фізичним особам (громадянам), можуть бути скасовані (відкликані) на підставі їх письмової заяви, поданої до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок), для проведення звірки даних щодо:

- розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;

- розміру ставки земельного податку;

- нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо:

- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення;

- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов’язань;

- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується податкове повідомлення-рішення контролюючого органу;

- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу,

- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов’язань та штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.

Якщо, контролюючий орган скасовує рішення, таке податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про його скасування.

У випадках, якщо, контролюючим органом або рішенням суду, що набрало законної сили зменшується сума грошового зобов’язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов’язань, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов’язання.

Також, у випадку, коли рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується податкове повідомлення-рішення контролюючого органу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

 

Чи знадобиться печатка для завірки копії документів, що подають до Повідомлення для податкових накладних, реєстрацію яких зупинено

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН (далі – Перелік) визначений п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі – Порядок №520).

Згідно із п. 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку №520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок №557).

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Відповідно до п. 2 розд. ІІ Порядку №557 створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Враховуючи вищезазначене, платнику податку не потрібно завіряти копії документів, визначених Переліком, оскільки документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF, PNG або JPG у вигляді окремих додатків до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з відповідним накладанням на них кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності).

 

Деклараційна кампанія 2021: граничні строки сплати податкових зобов’язань

До  01 травня 2021 року триває Деклараційна кампанія 2021.

Зобов’язання, визначені платниками у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) необхідно сплатити:

протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання Декларації – для фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).

02 серпня 2021 року – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

Відповідальність за несвоєчасну сплату податку (збору) передбачена ст. 124 ПКУ.

 

Чи потрібно декларувати дохід від продажу власного автомобіля

Ящо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід відповідно до п. 173.2 ст. 173 ПКУ не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

Детальніше  можна ознайомитись на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України, категорія питання 103.24.

 

Батьки мають право на відшкодування частини витрат на навчання дитини

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення

Зауважимо, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Витрати мають бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 ПКУ). 

 

Декларуємо доходи: як оподатковується спадщина

Порядок оподаткування спадщини у вигляді майна, майнових чи немайнових прав регламентується ст. 174 ПКУ.

Дохід, отриманий фізичною особою у вигляді вартості успадкованого майна у межах, визначених розділом IV ПКУ, оподатковується ПДФО та військовим збором.

Ставки податків, за якими оподатковується вартість об’єкта спадщини, залежать від ступеня споріднення спадкоємця зі спадкодавцем, їх резидентського статусу, об’єкта спадщини та належності спадкоємця окремій визначеній ПКУ категорії громадян (фізична особа, яка є інвалідом І групи; дитина-сирота; дитина, позбавлена батьківського піклування; дитина-інвалід).

ПКУ чітко визначено коло спадкоємців, об’єкт спадщини яких оподатковується за нульовою ставкою ПДФО:

члени сім’ї першого та другого ступеня споріднення спадкодавця (батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені; рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки);

незалежно від ступеня їх споріднення зі спадкодавцем-резидентом, фізична особа, яка є інвалідом І групи або має статус дитина-сирота або дитини, позбавленої батьківського піклування (зокрема, об’єкти рухомого та нерухомого майна, готівка або кошти); дитина-інвалід (об’єкти рухомого та нерухомого майна).

Спадщина, що оподатковується за нульовою ставкою ПДФО, звільняється і від оподаткування військовим збором.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується ПДФО за ставкою 5 відсотків (п. 167.2 ст. 167). Для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується, зокрема, спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка ПДФО 18 відсотків (п. 167.1 ст. 167).

 Крім того, дохід у вигляді вартості такого успадкованого майна є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотки.