У Головному управлінні ДПС у Харківській області повідомили, що протягом січня – лютого 2021 року платники податків регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів 8,3 млрд грн,  що на 2,0  млрд грн  більше  результату відповідного періоду минулого року. Індикативний показник ДПС України виконано.

Так, до Державного бюджету сплачено 4,9 млрд грн, до місцевих бюджетів -  3,4  млрд гривень.

До Зведеного бюджету за січень-лютий 2021 року, зокрема, надійшло:

Податку на доходи фізичних осіб – 2 448,4  млн грн,

Рентної плати – 2 499,5  млн грн,

ПДВ – 1 437,2  млн гривень.

За лютий забезпечено збір платежів в сумі 4 432,4 млн грн, що на 958,8 млн грн, більше результату  лютого 2020 року. Індикативний показник ДПС України виконано.

До уваги осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування!

Управління з питань запобігання та виявлення корупції повідомляє, що вказувати відомості про члена сім’ї, який у звітному періоді помер, не потрібно. Проте, відомості про всі об’єкти декларування, які належали померлому, якими користувався суб’єкт декларування або інші члени його сім’ї більше половини днів звітного періоду або на кінець звітного періоду, підлягають відображенню у відповідних розділах декларації  (нерухомість, транспортні засоби, тощо) (пункт 48 Роз’яснення НАЗК від 03.02.2021)

Нагадуємо, що з оновленими роз’ясненнями можливо ознайомитися
за посиланням:https://bit.ly/37DDtmp.

 

Подання звітності з єдиного внеску роботодавцями

Пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону №2464 встановлено, що починаючи з 1 січня 2021 року платники ЄВ зобов’язані подавати звітність про нарахування ЄВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ.

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ, з врахуванням п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, платники податків, у тому числі податкові агенти, платники ЄВ зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4» (далі – Наказ №773), який набрав чинності з 01 січня 2021 року, затверджені у новій редакції форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Пунктом 3 Наказу №773 установлено, що Розрахунок за формою, затвердженою Наказом №773, перший раз подається за I квартал 2021 року.

Враховуючи викладене, страхувальники (роботодавці) вперше подають до контролюючого органу інформацію про суми нарахованого ЄВ у складі Розрахунку за формою, затвердженою Наказом №773, за підсумками І кварталу 2021 року (з розбивкою по місяцях), тобто починаючи з 01.04.2021 (граничний термін подання 09.05.2021).

Затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» для користувачів єдиного рахунку

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі - Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі - розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної пунктом 35¹.6 статті 35¹, пунктом 89.7 статті 89 та пунктом 131.2 статті 131 ПКУ (із змінами).

Сільськогосподарська продукція: ставку ПДВ з 1 березня зменшено

Законом України від 17 грудня 2020 року №1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон №1115), внесено зміни до ПКУ.

Зокрема, п. 193.1 ст. 193 ПКУ доповнено п. п. «г», відповідно до якого, застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відс. по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у п. 197.18 ст. 197 ПКУ.

Закон №1115 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опубліковано в газеті «Голос України» 24 лютого 2021 року № 35), та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування Закону №1115 тобто з березня 2021 року.

Починаючи з 1 березня 2021 року податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних приймаються за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 02 грудня 2020 року №734), а саме:

- податкова накладна – J (F)1201011;

- розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних –  J(F)1201211.

Відлік строку давності для застосування штрафу за несвоєчасну або не реєстрацію податкових накладних в ЄРПН

Відповідно до ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, встановлених п. 201.10 ст. 201 ПКУ.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 120 прим. 1 ПКУ в залежності від кількості календарних днів порушення терміну реєстрації.

Згідно з п. 113.1 ст. 113 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.

Абзацом третім п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Отже, відлік строку давності для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію або відсутність реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН починається з дня вчинення відповідного правопорушення.

Обсяг доходу за 2020 рік менше 220 розмірів мінімальної зарплати: чи можна відмовитись від застосування РРО/ПРРО

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Пунктом 6 ст. 9 Закону №265 визначено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку, які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Норма, передбачена п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ, щодо можливості незастосування РРО фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої – четвертої груп у разі не перевищення ними обсягу доходу 1 млн грн протягом календарного року, має визначений період часу, а саме до 01.01.2021.

Оскільки відповідно до Закону №1017 у п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ цифри і слова «01 квітня 2021 року» замінено цифрами і словами «01 січня 2022 року»; цифри і слово «1000000 гривень» замінено словами і цифрами «обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року», то до 01.01.2021 року діє норма щодо не перевищення обсягу доходу у 1млн грн, а з 01.01.2021 року обсяг доходу не має перевищувати 220 розмірів мінімальних заробітних плат встановлених на 2021 рік.

Враховуючи зазначене, якщо обсяг доходу за 2020 рік фізичної особи – підприємця платника єдиного податку другої-четвертої груп перевищив 1 млн грн, то такий платник має застосовувати РРО або ПРРО при здійсненні готівкових розрахунків у обов’язковому порядку відповідно до норм ПКУ.

Пунктом 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ визначено, що у разі перевищення фізичними особами – підприємцями платником єдиного податку другої-четвертої груп в календарному році обсягу доходу 1 млн грн, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єктам господарювання як платника єдиного податку.

Крім того, скасування реєстрації РРО та/або ПРРО є правом суб’єкта господарювання, яке приймається ним самостійно. У разі, якщо такий суб’єкт буде здійснювати діяльність, яка не передбачає обов’язковості застосування РРО та/або ПРРО відповідно до вимог ПКУ чи Закону №265, то у такому випадку можливо скасувати реєстрацію РРО та/або ПРРО і здійснювати діяльність виключно у безготівковій формі розрахунку за допомогою переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок, через установу банку або внесенням готівки через касу банку, використання банківських терміналів самообслуговування (ПТКС, що належать банкам).

Ліквідаційна звітність для підприємця (крім єдиного внеску)

Фізичні особи (які перебували на загальній системі) щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. Строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Нормами ПКУ не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.

Фізичні особи (які перебували на спрощеній системі оподаткування) щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.

Ліквідаційна податкова декларація про майновий стан і доходи та остання податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця подаються особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Екологічний податок: подання та сплата залежно від територіальної громади

Згідно розпоряджень Кабінету Міністрів України про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад областей від 12 червня 2020 року №№ 707-730 (далі – Розпорядження) створено територіальні громади.

Оновлений довідник місцевих бюджетів на базі кодів Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2020 №756 «Про внесення змін до довідника місцевих бюджетів» (далі – Наказ №756), а реквізити казначейських рахунків для громад розміщено на офіційних субсайтах територіальних органів ДПС.

Отже, суб’єкт господарювання за здійснення на територіях (одного або декількох) населених пунктів, що входять до складу однієї територіальної громади, викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення відходів подає одну декларацію до органу ДПС, який обслуговує територіальну громаду, до якої входить(ять) такий(і) населений(і) пункт(и).

Разом з декларацією подаються окремі Додатки 1,2,3 по кожному об’єкту оподаткування та окремий Додаток 1 щодо викидів двоокису вуглецю.

При цьому у рядку 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» декларації зазначається код КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, у якому платник перебуває на обліку як платник екологічного податку.

У рядку 3.1 рядка 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем обліку платника» додатків 1-3 до декларації зазначається код населеного пункту – адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ, до якої входить населений пункт в якому знаходиться об’єкт оподаткування.

У рядку 3.2 рядка 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем розміщення джерела забруднення» додатків 1-3 до декларації зазначається код КОАТУУ населеного пункту за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, здійснення скидів у водні об’єкти, розміщення відходів відповідно.

Тобто, платники податків в декларації та Додатках до неї зазначають коди КОАТУУ з урахуванням Розпоряджень та Наказу №756. При цьому, у разі необхідності уточнення коду КОАТУУ платникам податків необхідно звертатися до органів ДПС, які обслуговують територіальні громади, до яких входять населені пункти, де розміщені (розташовані) об’єкти оподаткування.

Екологічний податок сплачується до бюджету територіальної громади, до якої входять населені пункти, де розміщені об’єкти оподаткування.

Право підпису електронних документів при зміні керівника

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до вимог ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) та від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155) без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, передбачених п. 42.6 ст. 42 ПКУ, зокрема отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону №851 та Закону №2155.

Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник (автор) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник (автор), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок).

Згідно з п. 4 розд. ІІІ Порядку до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані електронні підписи усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – кваліфікований електронний підпис керівника і останньою – печатка (за наявності).

Відповідно до вимог Порядку при зміні керівника дія Повідомлення, яке підписувалось попереднім керівником, припиняється. Тому, незалежно від того, що право підпису залишено за працівниками, по яких інформація подавалась до контролюючого органу, за підписом нового керівника направляється Повідомлення (за кодом форми J1391103) із зазначенням відповідальних осіб.

Магазини у різних населених пунктах, як платити акцизний податок з реалізації

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу об’єднання територіальних громад (далі – ОТГ), (один код КОАТУУ) та обслуговуються в одному контролюючому органі складає та подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації відповідно до цього КОАТУУ.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має декілька пунктів продажу на території декількох населених пунктів, що входять до складу ОТГ (різні коди КОАТУУ) та обслуговуються в різних контролюючих органах складає та подає Декларацію до кожного контролюючого органу та заповнює додаток 6 до Декларації окремо за кожним КОАТУУ.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має декілька пунктів продажу на території декількох населених пунктів, що входять до складу ОТГ (різні коди КОАТУУ) та обслуговуються в одному контролюючому органі складає та подає одну Декларацію з кількістю Додатків 6, що відповідає кількості кодів КОАТУУ.

При цьому, у разі об’єднання в поточному році сільських, селищних, міських рад в ОТГ, сплата суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі акцизного податку, який має пункти продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу ОТГ, здійснюється на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі – Казначейство) сільським, селищним, міським радам, а з нового бюджетного року – на рахунок, відкритий Казначейством ОТГ.

Яке майно фізичної особи-підприємця не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?

Відповідно до п. 87.3 ст. 87 ПКУ не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: 

- майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

- майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

- майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

- кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;

- майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

- майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;

- кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

На податкових боргах можна заощадити

Нагадуємо, що є можливість прощення платнику податків штрафних санкцій та пені, що мають застосовуватися при виникненні податкового боргу, передбачена змінами до ПКУ. Адже, підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено пунктом 23.

Такі зміни внесено Законом №1072 . Для того, щоб скористатися такою можливістю, платнику податків необхідно:

- написати до податкової служби заяву у довільній формі;

- сплатити до 10 червня 2021 року основну суму податкового боргу;

- не допускати  нових податкових боргів з поточних зобов’язань.

За умови виконання платником перелічених умов, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими, будуть анульовані у порядку визначеному для списання безнадійного податкового боргу.

Дана норма закону розповсюджується на всіх платників податків, окрім:

- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 ПКУ;

- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

- осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

- банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

-осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Написати до податкової служби заяву, платник податків може скориставшись послугами Електронного кабінету платника за адресою https://cabinet.tax.gov.ua. В Е-кабінеті платник також може перевірити й стан розрахунків з бюджетом, зокрема, дізнатися про наявність чи відсутність заборгованості з податків і зборів.

Довідка про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску: як отримати

Довідка про відсутність заборгованості формується за відсутності у платника податкового боргу та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску. Наказом МФУ від 03.09.2018 №733 затверджено «Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи».

Для отримання Довідки необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи за формою згідно з додатком 2 до Порядку №733.

Заява подається платником (на його вибір):

у паперовій формі - до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу,

в електронній формі - на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Заява повинна містити, серед іншого:

обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів,

найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви.

Довідку у паперовій формі платник отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету. 
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

Сільгоспвиробники зобов’язані придбати ліцензію на зберігання пального

Сільськогосподарські товаровиробники (фермери), які закуповують пальне та зберігають його на своїй території для подальшого використання для власних потреб та промислового перероблення зобов’язані придбати ліцензію на зберігання пального.

Отримати ліцензії на пальне повинні і ті с/гвиробники, які є платниками єдиного податку четвертої групи та використовують пальне виключно для власних потреб.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального терміном на п’ять років.

 Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. Додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Слід зазначити, що платник який використовує пальне винятково для потреб власного споживання чи промислового перероблення та не реалізує його іншим особам,  може отримати ліцензію за спрощеною процедурою. Такий  суб’єкт господарювання подає тільки два документи: заяву та документ про річну оплату ліцензії. Копії інших документів подавати не потрібно.

 Річна плата за ліцензії на право зберігання пального встановлена у розмірі 780 гривень.

У разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію дія ліцензії призупиняється на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Звертаємо увагу, що зберігання пального без наявності відповідної ліцензії до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 500 тисяч гривень.

Відмова у наданні податкової знижки: як дізнатись платнику

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення-рішення.

Коли податкова знижка доступна у статусі підприємця

Згідно з п.166.3 ст.166 розділу IV ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати. Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки визначено у п. 166.3 ст.166 ПКУ.

При цьому, відповідно до п.п.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Отже, фізична особа-підприємець не має право на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.

А право на податкову знижку буде мати фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році, зокрема, від ведення сільськогосподарської діяльності

З 1 січня 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2020 року, і триватиме вона до 30 квітня 2021 року (включно).

Нагадуємо, що обов’язковому  декларуванню підлягають:

- доходи від продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна;

- доходи у вигляді спадщини або подарунку від фізичної особи, що не є членом сім’ї І-го або ІІ-го ступеня споріднення.

- іноземні доходи;

- інвестиційні доходи, тобто доходи від продажу цінних паперів (акцій) та корпоративних прав;

- дохід у вигляді анульованої банком частини боргу за кредитом;

- дохід від оброблення земельних ділянок площею понад 2га;

- доходи від надання в оренду рухомого та нерухомого майна іншій фізичній особі.

Враховуючи аграрну спрямованість області, ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу фізичних осіб, які самостійно одноосібно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції та громадян, які є власниками сільськогосподарської техніки та  надавали у 2020 році  платні послуги  з обробітку землі іншим фізичним особам (оранка, комбайнування тощо), але при цьому не зареєстровані як  фізичні особи-підприємці (ФОП), та нагадує про обов’язок подання ними декларації про доходи.

У разі надання власних земельних ділянок (паїв) в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання, та отримання доходу у вигляді орендної плати, такі фізичні особи – орендодавці також мають обов’язок стосовно декларування отриманих доходів та сплати відповідних податків і зборів (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Як правило, власники техніки, котрі проживають в сільській місцевості, навесні та восени активно обробляють землю на замовлення, отримуючи доходи без сплати податків. Варто зазначити, що закон вимагає декларувати такі доходи та сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Відповідно до вимог ПКУ доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі та доходи, отримані від обробітку земель, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Самостійно сплатити узгоджені податкові зобов’язання платники податку зобов’язані до 01 серпня           (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Тому, допоки не розпочався сезон весняно-польових робіт, закликаємо одноосібників, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 га та в 2020 році отримали доходи від продажу сільськогосподарської продукції, та власників сільськогосподарської техніки, які в минулому році отримали доходи за обробіток землі,  подбати про подання податкової декларації про доходи за 2020 рік.

Платник податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи, платежі за оренду житла може включити до податкової знижки 

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 ПКУ. 

Відповідно до п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи. 

Платник податку має право скористатися зазначеною в п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення: не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України; не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання. Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи необхідно подати: копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; копію договору оренди житла; копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів); заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами законодавства. Додатковими документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних та райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання, тощо.

Кампанія декларування – 2021: громадяни можуть відшкодувати частину понесених витрат з переобладнання автомобіля на газ

Платник податку має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Зокрема, відповідно до положень Податкового кодексу, для отримання податкової знижки необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яку необхідно подати до податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації в паспорті) не пізніше 31 грудня 2021 року.